37 років, старший солдат ЗСУ, родом з Миколаєва. Про таких, як він, у щоденних зведеннях Міноборони говорять: «Отримав поранення, надається необхідна медична допомога». Всі видихають, мовляв, на щастя живий. І тільки лікарі знають, що вже звичне для українців слово «трьохсотий» – це конкретна людина, яка з усіх сил бореться за життя.

У четвер, 13 серпня, стало відомо, що на Сході «внаслідок відхилення від маршруту підірвалися на невідомому вибуховому пристрої два військовослужбовці зі складу ООС». Один з них загинув, інший – отримав поранення.

«Протитанкова міна рознесла автомобіль на шматки, – пише на своїй сторінці у Facebook головний лікар Дніпропетровської клінічної лікарні імені Мечникова Сергій Риженко. – Один боєць загинув на місці. Олександр з важкими пораненнями бортом доставлений в Мечникова на апараті ШВЛ. Стан вкрай важкий. Відкрита черепно-мозкова травма. Десятки осколків прошили тіло. Один з них пошкодив праве око. Безліч осколків в голові, обличчі, шиї, грудній клітці, передній черевній стінці, в кінцівках. Переломи пальців рук і ніг, термічні опіки голови, обличчя, правої руки. Просто з реанімаційного залу поданий в операційну. Стабілізовано. Офтальмологам вдалося врятувати праве око. Попереду довге лікування в Мечникова. Віримо, що виживе».

Вірити – це все, що нам залишається. І пам’ятати, що кожен «трьохсотий» – конкретна людина, яка просто зараз щосили бореться за життя.

Фото ілюстративне, з відкритих джерел
Фонд «Повернись живим»